Сьогодні, 26 грудня, минають треті роковини з дня загибелі солдата ЗСУ Віталія Терещенка. У цей день Переяслав.Сity закликає з пошаною і скорботою пом'янути Героя, життя якого забрала російсько-українська війна.
Віталій Васильович Терещенко народився 7 квітня 1991 року Чопилках Ташанської громади. У п'ятирічному віці хлопця його батьки розлучилися. Тато залишився на Переяславщині, а Віталій з мамою переїхали в Запорізьку область.
Після закінчення школи, Віталій здобув професію в індустріальному технікумі в місті Дніпрорудне. Саме там зародилася його власна родина. У 2014 році він побрався зі своєю коханою – Мариною. Через рік на світ з'явився їхній первісток Андрій.
Працював чоловік електромонтером на Запорізькому залізорудному комбінаті. Це головне підприємство для шахтарського містечка, населення якого до війни складало 18 тисяч осіб. До повномасштабного вторгнення там працювало майже 5 тисяч людей.
За мирних часів родина не приїздила на батьківщину Віталія, але з татом він підтримував зв'язок телефоном. На початку березня 2022 року, в перші дні великої війни, росіяни захопили Дніпрорудне та викрали міського голову. В місті не було запеклих боїв, воно не зазнало руйнувань: через Каховське водосховище було лиш чутно, як обстрілюють Запоріжжя та Василівку. Але жити в окупації стало нестерпно. І родина Терещенків вирішила все ж переїхати на Переяславщину. Звичайно, сподівалися, що це тимчасово і невдовзі повернуться додому. Але...
У вересні, після другого в житті сина шкільного дзвоника, Віталій зізнався дружині, що був у військкоматі, бо хоче стати на захист України. Свого твердого рішення не змінив і пішов на війну. Став до лав ЗСУ у вересні 2022-го. Служив стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового відділення.
28 грудня Марині повідомили: відданий військовій присязі, вірний українському народу, її чоловік Віталій Терещенко 26 грудня загинув під час ворожого танкового обстрілу поблизу Червонопопівки Кремінського району Луганської області. Осколок поранив його в голову та шию, смерть настала миттєво. Йому був 31 рік.
2 січня 2022 року Героя з почестями поховали в рідних Чопилках.
Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).


Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok