Сьогодні в Переяславі було найхолодніше цієї зими. Сьогодні хоронили 24-річного командира штурмовиків Дениса ЛЕШКЕВИЧА. Хлопець родом із Коростеня на Житомирщині. Він рано втратив батьків. А в 23 роки пішов добровольцем на війну. У Героя з найближчих залишилася сестра, яка живе у Переяславі. Тут вона вирішила й поховати брата. Про чин похорону розповідає Переяслав.City.
"Він хотів принести користь цій землі, захистити її"
Денис Юрійович Лешкевич народився 11 серпня 2000 року в Коростені на Житомирщині у багатодітній родині. Діти рано осиротіли.
– Нас у родині четверо. Просто трішечки життя всіх порозкидало: я з Денисом, є брат Саша і ще сестра Надя. Батьки загинули, коли ми були ще дітьми. Чотири роки тому я переїхала до Переяслава, – розповідає 28-річна сестра Олена Василяка.
Саме на її ім’я надійшло сповіщення про загибель рідного брата. Невисока, тендітна дівчина тримає в руках жовто-блакитний прапор, який їй передала почесна варта. Саме Олена організовувала похорон брата. Свою місію в цій процедурі виконали і працівники переяславського відділення РТЦК.
– Денис попри всі життєві обставини не любив драму і жалості до себе. У нього все складалося добре, він був оптимістом і загалом – найсвітлішою людиною. У брата було багато друзів. На жаль, вони не встигли приїхати здалеку на його похорон, але вони неодмінно побувають на його могилі і попрощаються. Це було моє рішення, щоб на похороні були тільки близькі люди... – наголошує сестра.
– Брат хотів купити будинок у Харкові. Це була його справжня мрія. Денис був дуже «заземлений» – жив тут і зараз. Не мріяв про якесь далеке майбутнє. І не говорив гучних слів. Він просто діяв – усе робив тут і зараз... Він хотів принести користь Україні, захистити її, тому й пішов... – ділиться сестра.
У 23 роки, 20 червня 2024 року, Денис добровольцем пішов на війну. Сестра згадує, що брат був віруючою людиною. Але коли вона зателефонувала йому й дізналася про його рішення, почула зовсім непритаманну брату, втім дуже чесну й мотивуючу фразу:«*башить п***ів буду».
Денис пройшов місячне військове навчання у США. У документах зазначено, що він служив командиром 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти в/ч А4848 – це 1-й ОШП ім. Героя України Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла.
Утім під час першого бойового виходу, 30 серпня 2024 року, Денис загинув, виконуючи бойове завдання поблизу села Водяне Очеретинської громади Покровського району Донецької області.
Йому було 24 роки.
Понад рік і три місяці Захисник вважався зниклим безвісти.
Упродовж цього часу сестра Олена жила з вірою, що брат живий, у полоні. Та 4 грудня ДНК-експертиза встановила збіг біологічних матеріалів на 99,9%. Особу Дениса вдалося ідентифікувати саме за результатами експертизи.
Відтоді Олена разом із друзями готувалася до похорону брата.
Чин похорону
Сьогоднішній день 29 грудня видався по-справжньому зимним – зі снігом і триградусним морозом. Коли тіло полеглого Воїна везли вулицями міста, здіймалася завірюха. Вітер пробирав до кісток. Близько 11:30 біля Свято-Успенського собору зачулася сирена поліцейського авто – сигнал про те, що на щиті повертається Герой.
Загалом уже так склалося, що коли у переяславських храмах відспівують полеглих захисників із інших громад Переяславщини, міський голова чи його заступники не приїздять. Ну бо в селах прощальну промову на кладовищі виголошують голови сільських громад, старости.
Цього разу Герой родом із Коростеня, хоч захищав усю Україну, і стояв на передовій за кожного з нас. Та на щиті повернувся на вічний спочинок на переяславську землю. Але з міської влади на прощання ніхто не прийшов і виголосити прощальну промову було нікому.
Прапори цього дня на центральній площі міста в знак загальної скорботи за молодим Захисником України теж не приспустили.
... У храмі друзі сестри Олени роздавали присутнім свічки, щоб їхній вогонь як знак прощання, пам’яті й пошани освітив останню земну дорогу Герою не в темряві, а з людським теплом.
Традиційну промову виголосив священник:
– Сьогодні наша громада, наш храм у траурі і великій журбі. Ще один наш герой, новітній захисник, сьогодні повернувся до нас на щиті, Господь сказав: «Я є воскресіння і життя, і хто вірує в Мене, той не загине, а матиме життя вічне».
Сьогодні він відходить до того іншого життя – життя вічного, якого він воістину достойний, якого заслужив своїм подвигом, своєю великою любов’ю до всіх нас і заради всіх нас. Адже Господь сказав: «Не всякий, хто говорить: “Господи, Господи”, увійде в Царство Небесне».
Не всякий, хто б’є себе в груди, хто кладе руку на серце, коли співає гімн, одягає вишиванку, є дійсно патріотом, тим, хто любить свою Батьківщину і свій рідний край.
А тільки він, новітній наш герой, воїн Денис, і такі, як він, своїм прикладом показують цю любов – любов до Бога, любов до Вітчизни.
Ця любов була такою, заради якої він віддав своє найцінніше – своє власне життя за всіх нас.
Тож хай Отець Небесний прийме світлу душу нашого героя, воїна Дениса.
Хай доєднає його до інших небесних воїнів, до його побратимів, які на небесах продовжують опікуватися і боронити всіх нас.
Після служби пролунав скорботний гімн "Плине кача…", і траурна процесія рушила на Заальтицьке кладовище. Дорогою до цвинтаря перед траурним кортежем люди зупинялися, виходили з автівок, мовчки схиляли голови перед домовиною з Воїном. Із болем і шаною.
На цвинтарі попрощатися з Воїном підійшла й завідувачка кладовища та мама полеглого захисника Ігоря Мар’яша – Ірина Володимирівна. Каже, що коли дізналася про місце прощання з Денисом, не могла залишитися осторонь – прийшла віддати йому шану, а заодно провідати свого сина, який похований на цьому кладовищі.
Прапор України, яким була накрита домовина – символ держави, яку Денис захищав до останнього подиху, – передали сестрі полеглого Олені. Над могилою пролунав трикратний автоматний салют почесної варти. Державного Гімну не виконували.
Опісля попрощалися всі присутні, і домовину акуратно опустили у свіжовикопану яму. Представники почесної варти вже потім особисто висловили слова підтримки Олені. Коли всі розійшлися, копачі взялися засипати свіжу могилу 24-річного Героя...
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
