Овочівниця Надія Ставицька і директорка мовної школи Юлія Погуца частково перевели бізнес в онлайн під час карантину. Це врятувало їхню справу. Про нові можливості, які для себе відкрили, підприємниці розповідають Переяслав.City.

Продавати розсаду й овочі через фейсбук

Надія Ставицька понад 20 років вирощує розсаду овочів, квіти та городину на продаж. До карантину торгувала на місцевому базарі.

Надія Ставицька продавала розсаду через фейсбук-спільнотиНадія Ставицька продавала розсаду через фейсбук-спільноти Із фейсбуку

Карантин застав мене в незручний час – напередодні сезону розсади. Базари закрили, громадський транспорт зупинили. Та й взагалі люди боялися виходити з дому. А в мене у парниках усе посходило.

До цього я ніколи не продавала через соцмережі. Десяток постійних клієнтів зазвичай приходили за розсадою до мене додому. Та цього мало. Переживала, що саджанці переростуть і пропадуть.

Мені порадили перейти в онлайн. І я почала додавати друзів у фейсбуці, виставляла оголошення про продаж розсади на особистій сторінці та в місцевих групах-барахолках. Ціну скинула: нехай дешевше, але щоб продати. Щодня оновлювала рекламу в групах.

Люди почали телефонувати і приїжджати додому. Хтось прочитав оголошення у фейсбуці, а комусь знайомі порекомендували. Були покупці не тільки з міста, а й з Вінинець, Хоцьок, Цибель.

Було таке, що приїжджав хтось один і брав розсаду на пів села. Або хтось купував і для себе, і для сусідів

Моя мама живе в Миронівському районі. Ми з чоловіком їхали до неї і дорогою розвісили в магазинах оголошення про продаж розсади. Люди телефонували, ми назбирали замовлень і всім порозвозили.

“Розпродала розсаду раніше, ніж у попередні роки”

У той час, коли городникам дозволили торгувати в неділю, до мене додому масово пішли люди. Тому я на базар і не виходила. Просила покупців завчасно телефонувати, щоб я встигла підготувати замовлення. Не хотіла, щоб були скупчення людей. 

Вирощена на продаж цинераріяВирощена на продаж цинерарія Із фейсбуку

Але деякі приїжджали без попередження і утворювали чергу. На такий випадок у мене працювала схема. Один покупець заходить у двір і, поки я збираю йому замовлення, катається на гойдалці і милується видом на річку. Потім наступний з черги гойдається. Людям сподобався такий сервіс (сміється).

Розпродала розсаду раніше, ніж у попередні роки. Люди поспішали купувати, боялися, що чогось не вистачить. Та й більше садити стали: якщо раптом базари не відкриються, то хоча б домашні овочі будуть. Не одна людина мені казала: «Ми в дворі газони поробили, не хотіли нічого садити, а тепер їх розкопали під городину».

Зараз продаю через фейсбук огірки, базилік, петрушку. На підході – помідори. Також виставлятиму букети із сухоцвітів, цибулини тюльпанів

Покупці завчасно замовляють огірки. На тиждень розписую в зошиті, кому, на коли і скільки зібрати. Спочатку брали по кілограму їсти, а зараз купують по десять і більше для консервування.

Починала з 35 гривень за кіло. Були й по двадцять. А тепер продаю по 25, бо їх менше стало. Взагалі на огірки неврожай. Через холодні ночі почали пізно в’язатися, а зараз жовтіють.

Відвозимо безкоштовно тільки великі замовлення. Бо їхати через усе місто з кілограмом огірків накладно. Є люди, які готові оплатити доставку.

“Краще телефонувати, аніж писати”

Мені подобається продавати через соцмережі. Встигаю і вдома підробитися, і поторгувати. А раніше о 6.30 вже була на базарі, а після обіду готувала товар на продаж. Та ще й не треба тепер «містове» платити.

Є певні недоліки. У сезон розсади я дуже стомлювалася від постійної біганини. Парників багато. Поки готуєш замовлення, бігаєш з одного в другий, з другого в третій. А якщо покупець щось забув, то по новому колу. А на базар нарвав всього, стоїш на одному місці й продаєш.

Ще складно відповідати на коментарі під постами. Для того і даю свій номер, щоб усе з’ясовували телефоном

Але люди не розуміють, що таке написати повідомлення городнику, який весь час копається в землі. Інколи обурюються, що я довго не відписую. Краще телефонувати, аніж писати.

Викладати мову за допомогою онлайн-уроків

Юлія Погуца заснувала мовну школу «New Generation» шість років тому. До карантину формат онлайн-уроків використовувала рідко. Дистанційно навчалися кілька учнів з інших міст.

Юлія Погуца заснувала мовну школу шість років томуЮлія Погуца заснувала мовну школу шість років тому Із фейсбуку

На початку карантину ми швидко переорієнтувалися і повністю перейшли на роботу онлайн. Основним майданчиком для навчання став скайп, бо в додатку “Зум” хоча й зручно працювати, але треба платити 15 доларів за місяць. 

Найскладніше проводити дистанційні уроки з дітьми молодшого шкільного віку. Їхню увагу важко утримувати, потрібна постійна допомога дорослих. Тому ми не проводили заняття з такими дітками.

До нового формату звикали всі. Діти ніяк не могли зрозуміти, чи в них канікули, чи навчання. Деякі збилися з робочого ритму: могли проспати уроки, не підготуватися

З організацією занять нам допомагали дорослі. Ми додавали батьків у робочі групи у вайбері, щоб вони бачили розклад, домашні завдання і контролювали дітей.

Звичайно, вдома багато чого відволікає: кіт пробіг повз камеру, хтось забалакав. Згодом учні навчилися концентруватися. Ми з цим впоралися.

“Ми навіть проводили уроки в інстаграмі в кумедних масках”

Зрозуміло, що в людей, які навчаються онлайн, нижча мотивація. Це об’єктивно складно. Тому випускники зраділи, що ЗНО перенесли на місяць: додатковий час для підготовки. Я давала їм більше завдань. Вони стільки листів написали англійською за карантин! З листами на ЗНО мої учні точно справилися.

Найбільше подобалося дистанційне навчання дітям-інтровертам, яким завжди краще вдома. Але більшість учнів все ж таки сумувала за живим спілкуванням. Я намагалася їх розважити, підбадьорити. Ми навіть проводили уроки в інстаграмі в кумедних масках.

Інстаграмні маски допомагали учням розважитисяІнстаграмні маски допомагали учням розважитися

Щодо іншого, то дистанційне навчання мало відрізняється. Це такий же урок. Учні бачать і чують викладача, спілкуються з ним, користуються підручниками, виконують домашні завдання.

“Для учнів із сіл дистанційне навчання виявилося зручнішим”

Зараз ми частково залишилися в онлайн, частково повернулися до занять у офісі. Для учнів із сіл дистанційне навчання виявилося зручнішим, тим паче зараз скрізь є хороший інтернет-зв’язок. У нас навчаються діти з Цибель, Великої Каратулі, Студеників, Виповзок, Поліг-Яненок, Поліг-Вергунів, Лецьок, Стовп’яг.

Вони самі запропонували залишити онлайн-формат. Для них це економія і часу, і грошей. Якщо в їхньому графіку раптом щось змінюється, ми можемо легко перенести урок. Раніше це було складно, бо діти залежали від транспорту.

Юлія Погуца вручає диплом випускниці школиЮлія Погуца вручає диплом випускниці школи Із фейсбуку

Я щороку відвідую конференцію для репетиторів іноземних мов. Цього разу її проводили онлайн, і всі спікери наголошували на необхідності діджиталізації освіти. Після конференції придбала навчальний відеокурс «Цифровий вчитель». У мене вже є певний досвід, але треба розвиватися. Бо є цифрові інструменти, нові методики, які можна використовувати в дистанційному навчанні. Я зараз їх активно вивчаю.

Записала відеокурс англійської мови. Він складається із 42 уроків. Підійде початківцям і людям, які хочуть відновити знання з англійської

Це не просто відеоуроки. Після кожного заняття слухач виконує домашнє завдання і надсилає вчителю на електронну пошту. Після чотирьох уроків треба виконати самостійну роботу, після восьми – контрольну. Вчитель перевіряє і надсилає учню результат. До відеокурсу додається навчальна книга в електронному вигляді.

Це дуже схоже на дистанційне навчання, бо є зворотний зв’язок, контроль. Але при цьому людина не прив’язана до інтернету, до розкладу. Може навчатися будь-де і в зручний для неї час.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися