Карантин можна проводити цікаво та корисно для себе. Як саме, нам розповіли три переяславки. Порадили фільми, книги та спортивні вправи, щоб і душею відпочивати, і мозок залишати в тонусі, й про тіло не забувати.
«Інколи довше вибираю фільм, ніж дивлюся»
Катерина Башук (19 років) навчається у «Львівській політехніці» на юриста. З-поміж багатьох захоплень любить дивитися фільми, у середньому за тиждень може переглянути близько п’яти стрічок.
Карантин
– Карантин повністю змінив моє життя: розпорядок дня, насиченість. Я повернулася до Переяслава за день до закриття залізниці – 17 березня. Оскільки ми живемо у приватному будинку, то все-таки простіше – можна вийти надвір, прогулятися. У нашому університеті зараз проходить дистанційне навчання. Окрім цього, є й вдома що робити: листя погребти, моркву посіяти. У цей період я вирішила зайнятися тим, що завжди відкладала у довгий ящик, – саморозвитком. Зараз багато онлайн-шкіл проводять безкоштовні майстер-класи та лекції, цим варто користуватися. Читаю книги, малюю, проводжу час із родиною. Раніше приїжджала додому раз на пів року, а зараз із карантином ось так вийшло (Катерина із багатодітної родини, має двох сестер та двох братів – ред.).
Фільми
Я надаю перевагу якісному перегляду фільмів. Дуже довго вибираю, інколи на це йде більше часу, ніж на, власне, перегляд. Це мають бути фільми, які потрапляють до певних рейтингів, або які мені неодноразово радили – не хочеться витрачати час на будь-що. Проте, буває, дивлюся й щось абсолютно нове для себе, просто щоб скласти якесь особисте враження. Люблю детективи, кіно про юристів, біографічні фільми, щось зняте на основі реальних подій. Українського кіно не дивлюся взагалі, чомусь нічого не зацікавлює.
Що подивитися?
Передусім пораджу фільм «Прислуга» – драма, заснована на реальних історіях людей, які жили у 60-х роках в південних штатах США. У ньому піднімаються такі важливі питання, як расова та гендерна дискримінація, демонструються певні стереотипи, які подекуди проявляються і в наш час. Фільм показує, як одна людина своїм вчинком може змінити світ. Дівчина вирішила щось зробити (написати книгу) наперекір всім, і досягнула мети. Дуже мотивуюча стрічка, також отримуєш від неї естетичне задоволення – гарно знята.
Подібні до цього фільми: «Приховані фігури», «Зелена книга».
«Судити по совісті» – фільм на основі реальних подій, про темношкірого адвоката Браяна Стівенсона, який пробився із низів до юридичної еліти. Він захотів працювати зі смертниками, тобто з тими, хто засуджений до електричного стільця. Доволі часто таких людей страчували лише через неякісний захист, бо безкоштовні (так би мовити, державні) адвокати самі не були зацікавлені, щоб їхні клієнти вийшли на волю. Головне, що я для себе винесла із цього фільму, – якщо людина на своєму місці, то їй неважливо платять чи ні, вона все одно досягне успіху в своїй сфері.
Подібні фільми: «Час вбивати», «Ерін Брокович».
Фільм «Засновник», мабуть, знають багато людей – про створення компанії «Макдональдс». Основна його суть – потрібно мислити ширше, тому що прийде якийсь Рей Крок і використає твою ідею в своїх цілях. Хоча насправді Крок же давав шанс братам Мак-Дональдам вирости, разом направити їхні ідеї в правильне русло. Але закостеніле мислення, відсутність амбіцій їх і погубило. Ця стрічка чудово показує реалії бізнесу: просто талановитим і працьовитим бути мало, треба відчувати напрямок розвитку.
Подібні фільми: «Джой», «Соціальна мережа», «В гонитві за щастям».
«Марсіянин» – це фантастичний фільм за романом Енді Вейра. Він про винахідливість, жагу до життя, про те, як проводити час наодинці. Актуальний під час карантину, коли ми потрапили в незвичні умови, певним чином обмежені.
Подібні фільми: «Пробудження», «Вигнанець».
«Невидимий гість» – іспанський детективний трилер. Якщо чесно, не думала, що іспанці можуть зняти щось хороше (сміється), але цей зачепив, має неочікувану розв’язку. Висновок із фільму – не варто боятися говорити правду, якою б вона складною не була. Якщо ти починаєш брехати, то тоді це призводить до ще важчих ситуацій. За сюжетом чоловік зі своєю коханкою на авто насмерть збили хлопця. Не хотіли, щоб про їхню інтрижку хтось дізнався, тому не викликали швидку та поліцію. Що було далі? Можете подивитися.
Подібні фільми: «Пастка», «Перелом», «Убивство у «Східному експресі».
Які подивитися серіали? «Гра престолів», «Теорія брехні», «Форс-мажори», «Вічність», «Чорнобиль».
«Ця книга – про любов двох сестер, яка вбиває»
Зоя Василенко (19 років) навчається в театральному університеті ім. Карпенка-Карого на факультеті «майстерність диктора та ведучого програм телебачення». Захоплюється стрільбою з лука, малюванням, читанням книжок. Поставила за мету цьогоріч прочитати 30 книг, уже виконала половину завдання.
Карантин
– Припинилося навчання, тож доводиться заміняти сценічний бій стрільбою з лука, інтерв’ю я тепер не знімаю, а просто дивлюся в інтернеті. Ще у нашому університеті були репетиції п’єс, а зараз я лише читаю книги та шукаю там нові образи. Якщо чесно, коли розпочався карантин, передусім подумала: «Клас, канікули, зустрінуся зі всіма друзями». А потім зрозуміла, що це все значно серйозніше, і тепер з друзями ми спілкуємося лише через інтернет. Наша родина живе в приватному будинку, тому спершу прибирали вдома, на подвір’ї, скоро садитимемо картоплю. Але буває, що вийду надвір, повертаюся додому й думаю: «А раптом у мене вже коронавірус?». Іноді піддаєшся паніці, яка шириться навколо. Проте нас у сім’ї шестеро – тато, мама, дідусь, бабуся, я та собака – тому зовсім не сумно.
Книги
Почала читати книжки доволі пізно – років у 13-14. Я тоді задумалася: всі діти мого віку у світі прочитали книжку Жуля Верна «Діти капітана Гранта», а я єдина не читала – який сором! І це була перша книга, яку свідомо прочитала для себе, а не в школу. Зрозуміла, що це цікаво, захопилася морем, піратами, пригодами – це досі моя улюблена тема. Але читаю різні жанри – можливо, відкрию для себе щось в інших напрямках.
Що почитати?
Софія Андрухович «Фелікс Австрія». Недавно за цієї книгою вийшов фільм «Віддана». Цей твір досить незвичний для української літератури, бо в нас часто пишуть про когось, закутого в кайдани, нещасну любов, в кінці всі помирають. А тут зовсім про інше – про любов двох сестер, але письменниця її не підносить, а навпаки, каже, що така любов може вбивати, бо вони використовують одна одну. Як висновок із цієї книги я взяла фразу: «Спочатку навчись любити себе, а потім інших». («Фелікс Австрія» 2014-го стала книгою року за версією ВВС Україна – ред.).
Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу». Це частково автобіографічна книга. Австрійський автор розповідає, як у період Другої світової потрапив до концтабору. Особливість його твору в тому, що він не показує в’язнів, як святих, високоморальних людей, не прикрашає їх. Він пише: якщо людина біля мене померла, то я забираю її черевики, інші речі, бо лише так виживу. Ця чесність підкорює, зачіпає. Чому книга має таку назву? Автор пояснює, що виживають лише ті, хто знаходить сенс життя. Наприклад, там був чоловік, якому приснилося, що в березні 45-го фашисти програють. Коли настала ця дата, він зрозумів, що помилився, втратив віру і наступного дня помер.
Ден Браун «Янголи і демони». Події цього детективу відбуваються у Ватикані. Після смерті Папи Римського всіх кандидатів на його місце викрали. Головний герой повинен за день знайти їх, щоб серед людей не почалася паніка. Згодом в сюжеті з’являються нотки тероризму, шантаж. Книга неймовірно затягує і має непередбачуване закінчення.
Ден Вальдшмідт «Вийди за межі». Це не художня література, а більше про бізнес, мотивацію тощо. Сам автор говорить про неї: «Вам не потрібні інші книжки про досягення успіху». У ній зібрано більше сотні реальних історій, як звичайні люди ставали видатними у різних сферах.
Рафаель Сабатіні «Одіссея капітана Блада» – це моя улюблена книга, її можна читати як дітям, так і дорослим. Я перечитувала вже разів чотири. Цей Блад був лікарем, його несправедливо засудили до роботи на плантаціях на іншому континенті. І так сталося, що йому з товаришами пощасливилося захопити корабель. Він хотів би просто повернутися додому, але там його знову заарештують і повернуть на каторгу. Тому вони вирішили стати піратами, втім, Блад давав клятву Гіппократа, що ніколи не вб’є людину. Тож він намагається бути розбійником із честю. Чи вдалося це йому, прочитайте.
Що ще варто прочитати? Маргарет Мітчелл «Звіяні вітром» (трішки феміністична), Томас Бойл «Музика води» (пригоди), Марія Матіос «Солодка Даруся» (мабуть, одна з найкращих книг в українській літературі).
«Якісно потренуватися можна і вдома»
Людмила Борисенко (41 рік) працює тренером у тренажерному залі «Fitness room». Зрозуміло, що наразі він зачинений через карантин, однак вона час від часу відвідує його, щоб тримати себе у формі.
Карантин
– Життя просто перевернулося. Я звикла бути в темпі, завжди працювати, а тепер не потрібно нікуди бігти – важко переключитися. У перші дні карантину відпочивала, потім прибирала вдома, а згодом мало не депресія настала від «нічогонеробіння». Карантин серйозно вдарив по фінансовому стану сім’ї. Наші заклади закрилися, а за оренду ж платити треба. Живемо за те, що відклали раніше. Радує лише, що більше можу побути з родиною. Багато часу витрачаємо на домашнє завдання доньки, назадавали там немало. Щоб трохи відволіктися, малюю. Також рятують тренування: як і раніше, займаюся в залі чотири рази на тиждень.
Спорт
Активно займатися спортом я почала після народження другої дитини. Ще вісім років тому з подругами пішли в зал у «Магніті», щоб трішки схуднути до весни. З того часу затягнуло. Спочатку тренувалася просто для себе, потім спеціально навчалася, здобула відповідні сертифікати, щоб навчати людей.
Як тренуватися?
У домашніх умовах, маючи найелементарніший інвентар (резинки, гантельки, у крайньому випадку пластикові пляшки з піском або водою), можна провести доволі якісне тренування на всі групи м’язів. Головне, щоб у людини було бажання і вистачало самодисципліни. Хоча б тричі на тиждень займатися спортом варто. Інтернет кишить програмами домашніх тренувань, можна підібрати для себе за складністю. Елементарно поприсідати, віджатися від підлоги, зробити випади може кожен. Є хороші мобільні додатки, які допоможуть себе стимулювати та фіксуватимуть ваші успіхи.
«Digifit iCardio» допоможе схуднути. Ви можете вибрати різні плани тренувань, а також інші функції, такі як тренування серцевого ритму, щоденне відстежування активності, кількість кроків і калорій тощо.
«Fitness Point» аналізує рівень фізичної підготовки та пропонує відповідні заняття. Додаток містить понад 230 вправ з масою тіла з анімацією, описом і навчальними вправами для м’язів. Для кращих результатів він надає опцію календаря, де можна встановити дати для відстежування тренувань і кількості спалених калорій.
«Google fit» – додаток для відстежування будь-якої активності протягом всього дня: під час ходьби, підйому сходами, бігу чи їзди на велосипеді. За допомогою цієї програми можна визначити своє самопочуття і прослідкувати за кількома іншими аспектами, такими як харчування, сон, вага.
Щоправда, ними я не користуюся, оскільки не маю потреби – вистачає роботи в залі. Для підрахунку калорій послуговуюся калькулятором ХіКі, де коригую під себе білки, жири та вуглеводи у стравах. Для бігу, як на мене, найкращий додаток – «Running Tracker». Це якщо, звичайно, вам є де побігати, бо стадіон у Переяславі закрили.
