Ви бачили цей вірусний пост у соцмережах? «Для тих, у кого свято наближається, я вас розчарую! Фронт наближається швидше!». Це про біль тих, в кого нині тільки один настрій на будні і свята, бо рідні і близькі на війні.
«Я казала, що за свою дитину гризтиму не тільки землю, а й горла. Мабуть, вже починаю гризти...» – це про відчай тих, чиї діти вже на небесах…
Переяслав.City розповідає ще про одну історію від матері, для якої пам'ять про рідного сина сильніша за страх чужого осуду, можливого невдоволення чи й гніву від представників влади.
«Чекала і сподівалася до останнього, що мене почують»
Ми проходимо важкий і неторований шлях не тільки проживання війни і її наслідків, а й вибору.
Як гідно вшанувати тих, завдяки кому ми живемо і зустрічаємо свій ранок.
Як важливо рідним загиблих воїнів, щоб пам’ять про них була, як щире покаяння для кожного в громаді, а не тільки для тих, хто втратив.
Як діяти, щоб без того пошматоване материнське серце не ранила вже місцева бюрократія та чиновницьке зволікання.
У Світлани Шквари з Дем’янець Переяславської громади 34-річний син Олександр загинув на російсько-українській війні 1 жовтня 2023 року під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу біля Красногорівки на Донеччині.
Розповідаючи згодом про сина, Світлана Петрівна зізналася: «Не знаю, коли я остаточно прийму цю реальність. І чи прийму. Думаю, що готова до кінця нести цей тяжкий хрест, ці муки, аби більше ніхто не зазнав такого горя. Та його так багато, що люди звикають, а зрозуміють справді лиш ті, кого війна зачепила».
Світлана Шквара у своєму будинку облаштувала куточок пам'яті про сина-Героя Олександра
Вона зауважила, що старатиметься так, аби все, що пов’язане з пам’яттю про її сина було найкращим. Зокрема, ще тоді під час розмови у квітні, розповіла нам і про ініціативу вшанування від Сашиних друзів та земляків – назвати вулицю в селі його ім’ям. Але батьки вирішили зробити інакше, щоб це мало значення для всіх.
Відтоді почалися довгі митарства по чиновницьких кабінетах. Втім жінка не хотіла зразу надавати розголосу в медіа. Мовляв, розуміє, що вирішуються такі питання не так швидко. Сподівалася і чекала до останнього, що її прохання почують. Але в матері не вистачило сил на такий марафон. І вона про все відверто розказала прилюдно.
«Наші сини гинуть швидше ніж чиновники приймають рішення»
На подвір’ї Дем’янецької гімназії 4 грудня відбувся захід, на який прибуло і все керівництво Переяславської міськради на чолі з головою Вячеславом Саулком. На фасаді відкривали меморіальну дошку загиблому Захиснику Віктору Мусієнку. Він був однокласником Олександра Шквари.
Тепер вони в цій школі навіки поряд, їхні гранітні портрети «лягли кам’яними орденами на груди сільської школи». Так образно висловилася про подію вчителька української мови цієї гімназії Світлана Шквара. Вона щемно розповіла про хлопців. Сказала: «Наші душевні рани матерів, дружин, дітей, сестер, всіх рідних ніколи не загояться. Та все ж на мить стає легше, коли усвідомлюємо, що земляки пам'ятають і глибоко шанують полеглих героїв. Бо пам'ять для нас — це зараз дуже важливо».
А завершила свій виступ мати загиблого Захисника несподівано відверто для присутніх керівників громади. Про те, що розривало її душу. І ми просто її процитуємо.
«… і трішки про свою проблему. І я думаю, не тільки про свою. У жовтні 2023 року, відразу після поховання Саші, поступила ініціатива від його друзів, побратимів, однокласників, від молодшого брата Олексія (теж військовослужбовця – ред.), про перейменування частини вулиці нашого села іменем Саші.
Але в сім'ї ми поговорили і вирішили, що саме так робити не варто. А буде правильним назвати вулицю іменем Захисників України. Так вшануємо не лише мого полеглого сина, а й усіх тих, хто зараз стоїть на захисті суверенності нашої держави. Тих, хто зараз там заради того, щоб ми були тут. З нашої вулиці дуже багато хлопців нині служить в ЗСУ. Є сім’ї, де захищають Україну обидва сини. І це буде правильно. Я точно знаю, що таким є бажання і сім'ї родини Віті Мусієнка з Мазінок – щоб у їхньому селі теж вулицю іменувати в честь наших захисників.
Але моя довга дорога в цьому питанні триває вже цілий рік. 10 грудня 2023 року я віднесла до старостату все, що потрібно було для оформлення такої ініціативи. Щиро дякую всім сусідам, жителям вулиці, які щиро відгукувалися про мого сина і підтримали ідею, поставили свої підписи. І ось ми маємо рік і не маємо нічого…
Якогось рішення чи бодай реакції я чекала довго – до початку літа. Терпеливо чекала хоч якоїсь звістки. А з червня почала оббивати пороги кабінетів. Була в різних інстанціях: і в відділі архітектури, у відділі культури.
Була на прийомі особисто у Вячеслава Володимировича. На останній нашій зустрічі 4 вересня ми довго говорили і багато. Тоді я дійшла висновку. А ключовими були такі мої слова: по-перше, наші діти гинуть набагато швидше ніж чиновники приймають рішення. По-друге, я казала, що за свою дитину гризтиму не тільки землю, а й горла. Мабуть, уже починаю гризти…
За весь цей час ходінь я нарешті тільки в жовтні отримала відписку від міської ради. Я не буду її зачитувати. У ній ідеться про те, що має створитися топонімічна комісія...
Наскільки мені відомо, до цього часу вона не створена. Це дуже прикро…
Я щиро всім вам дякую, хто прийшов сьогодні вшанувати пам'ять Віктора і мого сина. Щиро дякую всім, хто це робить щодня».
Прощання матері над могилою сина. 6 жовтня 2023 р. с. Дем'янці
Мати захисника цілий рік випрошувала у влади простого рішення
Про це розповідаємо тільки зараз, бо не поспішали з цією публікацією лише заради резонансу. Направду теж сподівалися, що якнайшвидше буде нагода сказати – маму загиблого воїна влада почула.
І справді, після цілого року ходінь по кабінетах і марних очікувань мати знайшла єдиний вихід, як останній, – публічний виступ. І лише після того, вже на найближчому засіданні виконкому Переяславської міськради, що відбулося 17 грудня 2024 року, затвердили новий варіант Положення та склад топонімічної комісії. Вона має повноваження рекомендувати свої пропозиції виконкому щодо затвердження перейменування вулиць у міській громаді.
А ще через день на сесії міськради депутати затвердили і рішення про проведення громадського обговорення щодо перейменування частини вулиці Андрія Кучеренка на вулицю Захисників України в селі Дем'янці.
Ось саме таких двох, по суті, елементарних рішень мати загиблого воїна випрошувала у влади цілий рік...
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
