20 квітня українці відзначатимуть найвеличніше християнське свято – Великдень. Традиційно до цього дня господині ретельно готуються, дотримуючись багатьох народних звичаїв та обрядів, які шанувалися нашими предками впродовж віків. Як проходило святкування Великодня у попередніх поколінь українців і як відбувається у наші часи, дослідив Переяслав.City.
Про те, що підготовка до Великодня починається чи не з початком Великого посту, годі й говорити. Господині завчасно закуповують продукти, прибирають оселю, розписують крашанки – хочеться свята, особливого піднесеного настрою, надії на краще. Як раніше, так і зараз дуже важливим у народній обрядовості є останній тиждень перед Великоднем, який мав кілька назв – Білий, Жильний, Вербний, Чистий або Страсний.
На Страсному тижні господарі старалися нічого з хати не позичати і встигнути переробити максимум важливих справ. Робота по господарству в цей час була чітко розділена за днями тижня.
У понеділок треба було помазати глиною і побілити стіни в хаті. Долівку підводили обов’язково жовтою і червоною глиною. Мили столи, лави, вікна, двері, все складали, прибирали, адже після цього «порядків» принаймні два тижні вже ніхто не наводив.
Ілюстрація Маргарити Якименко
У вівторок жіноцтво влаштовувало велике прання – прали ледь не все, що було у домі. Господарі ж наводили лад у хлівах.
У середу закінчували все, що не встигли доробити у попередні дні. В цей же день завершували городні роботи. За звичаєм, після Страсного четверга працювати на городі вже не можна було. До свята готували якнайкращі вбрання. Це робили також у середу. Якщо до Різдва традиційно справляли нову сорочку, то на Великдень обновками були чоботи і коралі. Також дівчата в середу золотили вінки листковим «золотом», схожим на фольгу. Його прикладали до листочків, пір'їнок і таким чином оздоблювали головні убори.
Страсний четвер, у який відбулася Таємна вечеря, переддень розп'яття Христа, був своєрідним рубежем тижня. Початок Великодніх свят у народі відраховували саме від цього дня, з яким було пов'язано дуже багато традицій та вірувань. Зранку в українців була тьма-тьмуща роботи, адже від четверга і до суботи тривали приготування різноманітних страв до Великодня.
Саме в четвер господині пекли паски. Після того, як випікали святковий хліб, жінки засували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоб не боліли і могли багато ходити і працювати.
У Чистий четвер також виварювали сіль. «Четвергова» сіль вважалася одним з найсильніших захисних оберегів. Її варили у воді, аж доки не ставала біленькою і чистою. З нею йшли у церкву в четвер на Страсті, а потім освячували на Великдень. Нею захищалися від чаклунства та проклять, сипали під порогом, щоб до хати не проскочило нічого лихого.
Увечері Страсного четверга молодь скрізь запалювала вогні, а парубки котили запалене дерев’яне колесо. Такі традиції були пов'язані з померлими предками. Вважалося, що Бог у цей час відпускав душі на землю, а вони ж різні – і добрі, і злі. Вогонь мав захистити людей від усього лихого.
Увечері, переробивши купу роботи, господарі йшли до церкви на службу, послухати про Страсті Господні.
Страсна п'ятниця – найскорботніший день, коли згадують розп'яття Ісуса Христа. У церкві не проводиться літургія і не дзвенять дзвони. Замість цього в храмах виносять Плащаницю – символ похованого тіла Христа. Вірянам варто відкласти будь-яку роботу і присвятити день молитві та каяттю.
Усім відомо про Страсний тиждень, що можна їсти тільки пісні страви. У п'ятницю вірянам за можливості варто взагалі відмовитися від їжі та дотриматися одноденного голодування. Суворо заборонено веселитися, ходити в гості, грішити.
Велика субота – день тиші та очікування Воскресіння Христового. Це день фінальних приготувань. Можна прибирати в оселі, приготувати паски та крашанки, посвятити продукти в церкві. Але все ще не дозволяється веселитися і сваритися з близькими. Скромність і доброта будуть винагороджені. Завершується підготовка до Великодня, а ввечері розпочинаються святкові богослужіння.
Коли Страсний тиждень закінчується, настає Великдень і віряни прославляють Воскресіння Христове.
Великодня Неділя. У Євангеліях учні вперше дізналися про Воскресіння після того, як жінки пішли до гробниці і зустріли ангелів, які показали їм порожню гробницю. Учні були розгублені, але непевність розвіялася, коли перед ними з’явився сам Ісус, розпочавши період пасхальної радості.
Недільного ранку відправляється єдина Меса, де читають Євангеліє про те, як Марія Магдалина виявила порожню гробницю і про те, як Петро та "улюблений учень" (Йоан) побігли на місце і зрозуміли, що вона сказала правду.
Так завершується Тридення і починається радісний літургійний період Пасхи. У неділю зранку звершується освячення пасок, яєць та м'яса задля отримання вірянами благословення розговітися, тобто завершити постування (після обмежень Великого посту), вживаючи благословенну їжу, святкуючи Христове Воскресіння не лише духовно, але й тілесно.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
